- розгомонітися
- —————————————————————————————розгомоні́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгомонітися — ню/ся, ни/шся, док. 1) Почати багато і довго говорити, захопившись розмовою. 2) розм., рідко. Розшумітися, розкричатися. 3) рідко. Почати розмову про що небудь … Український тлумачний словник
розговоритися — (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), розбалакатися, розгомонітися, розбесідуватися; розбазікатися, розпатякатися, розтеревенитися (перев. говорячи щось пусте, неістотне); розгалдикатися (голосно і швидко) … Словник синонімів української мови